| Стаття з газети "НАШе Життя: новини" № 205 від 30.10.2020 | |
 |
|
Осінь… Вона буває такою різною, не схожою ні на кого чи навіть не схожа сама на себе. Середина золотої пори - жовтень – цьогоріч по-особливому теплий, легкий, спокійний… Він заворожує різнобарв’ям квітів та трав, надихає на тихі прогулянки і затишні вечори…
Золотом жовтневої пори нині відблискує і кругла ювілейна дата! 60 років – це неоціненний досвід, це – мудрість і виваженість, це – визначний скарб людського життєпису… Адже кожна людина з моменту народження пише книгу свого життя і творить свою долю, щодня перегортаючи сторінки власного часопису.
Сторінки біографії Людмили Іванівни Проскурні, сповнені нарисами 60 років, розпочалися на Михайлівщині, де вона й народилася - найстарша донечка в багатодітній родині Івана і Галини Бєлінських. Змалку вона допомагала батькам, старанно навчалася, а отже успішно закінчила Високівську школу.
Після здобуття середньої освіти Людмила вступила до Запорізького кооперативного технікуму. А її родина переїхала в Добрівку, де дівчина познайомилася з майбутнім чоловіком Віктором Проскурнею. У молодій сім’ї з’явилося двоє діток – старший син Андрій та молодша донечка Іринка. Здобувши спеціальність бухгалтера, Людмила Іванівна у 1982 році почала працювати бухгалтером у районному об’єднанні «Сільгосптехніка». Потім, у 1986 році, на його базі було створено підприємство зі статусом юридичної особи «Михайлівське районне підприємство матеріально-технічного постачання райагропрому», шляхом відокремлення від районного об’єднання. А вже у жовтні 1995 року було зареєстровано саме акціонерне товариство «Михайлівський райагропостач», де Людмила Іванівна Проскурня працює і нині, займаючи посаду інспектора з кадрів. З початку свого трудового шляху вона трудилася і у відділі кадрів, і в приймальні, гостинно зустрічаючи всіх відвідувачів підприємства, які прагнули поспілкуватися з першим директором «Михайлівського райагропостачу» Миколою Архиповичем Шаламовим, а згодом – і з нинішнім керівником, головою Наглядової ради Галиною Вікторівною Шаламовою.
Часу на все ніколи не вистачало, тому Людмила Іванівна завжди намагалася робити кілька справ одночасно. Бувало, Микола Архипович жартома сварив її, коли вона, зустрічаючи відвідувачів або вирішуючи кадрові питання, не встигала відповісти на дзвінок і він переключався на кабінет керівника. Та Микола Архипович завжди цінував її за відданість роботі, працелюбність та професіоналізм!
- Людмила Іванівна завжди відчуває, кого і як потрібно привітати, як підібрати влучні слова навіть у незручних розмовах, як підтримати і підбадьорити, І завжди вона зустрічає з добродушною посмішкою і світлим почуттям гумору, - розповідає про колегу Галина Вікторівна, не приховуючи теплоти у голосі. – А приймаючи на роботу нових працівників, дає їм настанови, як знайти підхід для роботи з колективом.
Іринку - донечку Людмили Іванівни і досі називають райагропостачівською дитиною, бо часто вона приходила з мамою на роботу, зростала поміж особистих справ і архівних книг, бавилася з працівниками підприємства, зберігаючи в серці це «райагропостачівське дитинство», адже в цьому й була його невимовна радість, особливість і родзинка. А, підрісши, говорила: «Я ніколи не буду директором, бо і поганою бути не хочеться, і хорошою не завжди виходить». Фортеця Людмили Іванівни – її дім, де завжди чекає чоловік, де зросли син і донька, де так часто приїжджають у гості трійко онуків: Кирил, Дмитрик та Веронічка.
Понад 30 років Людмила Іванівна пропрацювала на одному підприємстві, яке переходило з однієї форми власності в іншу, при цьому єднаючи в одне ціле потужну команду професіоналів. І зараз Людмила Іванівна йде далі трудовим шляхом, передаючи життєвий досвід іншим! Молодше покоління працівників завжди дослухається до її мудрих порад та підказок, а вона по-материнськи піклується про кожного, бо АТ «Михайлівський райагропостач» - це її друга родина!
І нині дружна сім’я АТ «Михайлівський райагропостач» на чолі з головою Наглядової ради Галиною Вікторівною Шаламовою щиросердечно вітає Людмилу Іванівну Проскурню з Ювілеєм!
- Наш колектив неможливо уявити без Людмили Іванівни, - зазначає Галина Вікторівна. – Вона стояла біля витоків заснування нашого підприємства, а отже її вклад у розвиток і розбудову АТ «Михайлівський райагропостач» - неоціненний! Тому я хочу щиро подякувати за невтомну самовіддану працю, за професійний підхід до виконання будь-якого завдання, за мудрість і виваженість у прийнятті відповідальних рішень!
Це свято — особливе! Щоразу Ювілей — це точка відліку, з якої ми починаємо наше нове, краще життя! Усі ми плекаємо нові надії та сподівання на щасливіше майбутнє! Тож весь колектив бажає іменинниці, щоб Ювілей обдарував щастям і радістю, додав життєвої наснаги, духовного оновлення, мудрості, витримки та оптимізму.
Щиро вітаємо Вас, Людмило Іванівно! Від усієї душі зичимо міцного здоров’я на багато років життя, успіхів, родинного щастя й добробуту, прихильності фортуни та здійснення всіх Ваших задумів. І нехай кожен Ваш день наповнюється найважливішими словами, які зігріватимуть душу і даруватимуть радість!